Народження дитини – завжди хвилююча подія для кожної родини. Малюк – це нове життя, справжнє щастя. Це найкраще, що може трапитися у житті. Дитина у сім’ї дарує невимовне щастя для батьків, а народження близнюків або двійнят це щастя подвоює.
У цьому переконалися й рожищани Роман та Наталія Грисюки, які у парі вже дванадцять років. Їх найстарший синочок Даниїл навчається у 5 класі, Яна минулого року стала першокласницею. Тато – приватний підприємець, мама — вихователь у ЗДО №4 «Струмочок», йдеться на сайті міської ради.
Коли зрозуміли, що в сім’ї буде поповнення, мама поспішила стати на облік у жіночій консультації. Але там її очікував справжній шок, бо лікар відразу запідозрив багатопліддя і спрямував її на ультразвукове обстеження.
«В поліклініку поїхала сама за кермом, повертаюся і світу Божого не бачу, сльози, мов град, котяться з такої несподіванки, — пригадує молода мама. – Вдома чоловік одразу до мене: «Щось недобре?» А я плачу, слова сказати не можу. «Там… Їх там двоє…»
Роман новину сприйняв спокійно, заспокоїв Наталію. Тож емоції шоку переросли в емоції очікування. Досвід виношування дитини в молодої мами був, тим більше, Даниїл з’явився на світ з вагою 4730 грамів та зростом 60 см. Оскільки при перших та других пологах Наталії робили кесарів розтин, нині виникало побоювання, чи справиться організм з подвійним навантаженням. Тож старалася виконувати всі рекомендації лікаря, вчасно приходити на планові огляди, повноцінно харчуватися, уникати стресів…
«Лікарі одразу оточили мене увагою, і я їм дуже вдячна за підтримку, за терплячі пояснення. Все склалося добре, на збереження не довелося лягати, тато нас удома беріг. А в перинатальному центрі Луцька, куди нас спрямували на пологи, тепер взагалі ідеальні умови для мам та новонароджених – чистота, догляд, ставлення медперсоналу, професіоналізм лікарів. Дуже здивувало, що коли везли в операційну, медсестра перехрестила мене і прочитала «Отче наш», це одразу заспокоїло, ніби зблизило з персоналом. Адже у зв’язку з карантином Роману не дозволили перебувати поряд, і лише після народження двійні цю заборону скасували, — розповідає Наталія. – Оперував досвідчений гінеколог Роман Савка. Весь час підбадьорював анестезіолог (мене оперували при спинальній анестезії). О 9.05 почувся голос Діанки, а через хвилину на світ з’явилася Міланка».
Близнючки народилися з вагою 2620 і 2840 грамів. І пробули з мамою в лікарні лише три дні, на четвертий усіх виписали додому.
Оскільки батьки майже тримали в таємниці народження дівчаток-двійняток, для членів родини таке поповнення стало приємною несподіванкою. Старші діти Грисюків були готові до цього, мама навіть брала їх з собою на УЗ-обстеження. Щоправда, Даниїл все просив, щоб одне маля з новонароджених таки виявилося хлопчиком…
«Але лікарі не помилилися, і напередодні Різдва на небосхилі нашої родини засвітилося дві маленьких зірочки, — поетично окреслює подію бабуся Юлія Леонтіївна, мама Романа. – Досі в сім’ї сина особливим місяцем був вересень, адже і Роман, і Наталія відзначають свої дні народження саме у вересні. Та й одружилися вони у вересні, і старших внуків подарували нам у вересні. Діана та Мілана будуть зимові, та ще в рік Бика народжені… Надіємось, матимуть гарний імунітет та здоров’я.
Ні в моїй родині, ні у Віктора Адамовича близнят не було. А ось у роду нашої невістки таке траплялося і по батьковій, і по маминій лінії. Роману зараз тридцять п’ять, Наталії – тридцять три, вони молоді та сильні. А ми при потребі будемо допомагати. Перший тиждень поряд з дівчатками та Наталею була її мама. Зараз допомагає Роман.
Поки Наталя годує одну, Роман носить на руках іншу, навчився кашку зварити. Свої обов’язки мають Даниїл та Яна. Даниїл дає раду пилососові, Яна поливає квіти, годує рибок в акваріумі. Яна, поки колискових ще не навчилася, то співає сестричкам колядки. Внучки-близнятка схожі, як дві краплі води, і поки що їх уміє розрізняти тільки мама».
Лише в кожної вісімдесят третьої пари народжуються двійнята, тому це неординарне явище привертає увагу. Куми, друзі цікавляться, як справляються. Спочатку, звичайно, молодим батькам, які одразу стали багатодітною сім’єю, непросто.
«Я вже дні погубила», — каже Наталія. Так, їй складно, адже вона не просто двічі стала мамою – у неї є ще й Даниїл та Яна… Разом з тим розуміє, що час у клопотах промайне швидко: «Здається, Даня нещодавно йшов до першого класу, а вже Яна першокласниця»…
Народження водночас двох і більше дітей дарує велику радість батькам. Проте, водночас збільшує відповідальність. Але, дивлячись на тата з донечкою на руках, який наспівує якусь мелодію, віриться, що все у них буде гаразд. Дім у них є, збудували шість років тому, підтримати теж є кому. Тато уже зайнявся виготовленням необхідних документів, щоб отримати статус багатодітної сім’ї, належні при народженні дітей допомоги, кошти за пакунок малюка.
Раїса Мацюк
(газета «Наш край» №3 за 21 січня 2021 року)
Передрук можливий лише за згоди автора