Ділянка на вулиці Богдана Хмельницького, 53 у Луцьку вже багато років не просто стоїть пусткою, а що далі, то більше заростає непроглядними хащами, рясніє сміттям й все частіше стає місцем, де підлітки влаштовують зустрічі у форматі «подалі від очей дорослих».
Із такими «джунглями» фактично центрі міста мерія, як виявилося, нічого вдіяти не може, оскільки ділянка – у приватній власності. Як так сталося і кому зараз належить ця земля – далі у тексті.
На місці ще де-не-де огородженої парканом території поряд з будинком, де кафе «Зося», колись була Луцька взуттєва фабрика.
Історія цього підприємства починається у 1945 році. У 60-80-тих роках фабрика співпрацювала з львівським підприємством «Прогрес», а у 1996 році вже на викупленому у держави підприємстві було створене відкрите акціонерне товариство «Луцька взуттєва фабрика».
Втім проіснувало воно недовго. Постановою Господарського суду Волинської області від 29 червня 2005 року воно було визнане банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Згодом розпочалася ліквідація й усіх дочірніх підприємств – ДП «Взуття ЛВЗ», «Чоботар ЛВЗ» та інших.
Самого ж майна, зокрема і приміщення, що знаходилося за адресою вул. Богдана Хмельницького, 53, фабрика позбулася у 2007 році. Як випливає з рішення Господарського суду Рівненської області від 16 травня 2007-го, згідно з договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21 квітня 2003 року й акту прийому–передачі від 1 квітня 2003 року ТзОВ «Ріелті – Сервіс» (підприємство, сфера діяльності якого – операції з нерухомим майном) передало у власність СП «Західна нафтова група» нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Луцьк, вул. Б.Хмельницького, 53.
Це були приміщення прохідної, інструментального цеху, компресорної, складів, технічне приміщення, приміщення адміністративної будівлі, цех косметичних наборів та гаражі.
Однак, як стало відомо, СП «Західна нафтова група» приміщення позбулася. У 2010 році приміщення уже було в розпорядженні ТОВ «Фірма Любарт».
Як повідомляє видання «Четверта влада», говорити про нього стали після 27 жовтня 2010 року, коли тут сталася трагедія: розбираючи стіну фабрики, загинули двоє молодих хлопців. Тоді заступник прокурора області Анатолій Хомич й повідомив, що порушена справа проти ТзОВ «Фірма Любарт».
Однак, як випливає з постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2011 року за номером 4-2160/11, постанову першого заступника прокурора Луцька Біляка М.Д. про порушення кримінальної справи від 05.11.2010 року по факту порушення службовими особами ТзОВ «Фірма Любарт» вимог законодавства про охорону праці, що спричинило загибель людей, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.271 КК України скасували.
Аргумент у суду був такий: «відсутні фактичні та достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину саме в діях службових осіб цього товариства та свідчать про реальність конкретної події злочину».
Ця постанова суду з’явилася на наступний день після того, як Комісія Вищої ради юстиції прийняла рішення, що Торчинюк Вадим Георгійович «за рівнем теоретичних знань та професійної підготовки, а також за своїми особистими та моральними якостями Торчинюк В. Г. готовий здійснювати правосуддя та може бути рекомендований на посаду судді господарського суду Рівненської області».
Свого часу ТОВ «Фірма Любарт» очолював саме Вадим Торчинюк, теперішній голова Господарського суду Рівненської області. Наразі ж фірма належить його колишній дружині Наталії Торчинюк.
За інформацією, яку у відповідь на запит Інформаційного агентства ВолиньPost надали у Луцькій міській раді, департамент муніципальної варти відреагував на звернення, що надходили щодо занедбаного стану цієї території, та видав припис No 3267 від 18.08.2020 керівнику ТзОВ «Фірма Любарт» Наталії Торчинюк з вимогою привести до належного стану територію, надану у встановленому законом порядку, у визначений термін.
Утім, оскільки Наталією Торчинюк умови припису були проігноровані, департамент муніципальної варти додатково направив лист No 27-15/434/2020 від 01.09.2020 на адресу ТзОВ «Фірма Любарт» щодо необхідності приведення ділянки до належного вигляду (здійснити косіння самонасіву, обрізку гілля, прибирання території та ремонт напівзруйнованого огородження).
«Так як зв’язок з Торчинюк Н.В. відсутній та місце знаходження її невідоме, скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП, станом на момент підготовки відповіді, не вдалося. Про наміри власника щодо вказаної земельної ділянки інформація у виконавчих органах Луцької міської ради відсутня», — повідомили у Луцькій міській раді.
У коментарі Інформаційному агентству ВолиньPost ексдружина судді-мільйонера Наталія Торчинюк підтвердила, що є власницею фірми, якій належить земельна ділянка на вулиці Богдана Хмельницького, 53. Утім, за її словами, наразі триває судова тяганина щодо поділу майна тепер вже експодружжя, тож допоки суд не прийме рішення щодо власника «Фірми Любарт» говорити про те, яка доля чекає на земельну ділянку, де колись була взуттєва фабрика, рано.
Скільки часу ще триватимуть суди щодо поділу майна експодружжя Торчинюків – невідомо.
Світлини зроблені в кінці листопада 2020 року.
