У Луцьку вже кілька місяців працює нова програма для виклику «швидкої». У Волинському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф кажуть, що вона значно спростила їхню роботу, адже дозволяє швидше приймати виклики від хворих.
Комп’ютерне устаткування для програми недешеве – коштує 4,5 мільйона гривень. Гроші на нього виділило профільне міністерство у співфінансуванні з Волинською обласною радою. Про це пише ІА «Волинські новини».
Завідувач центральної оперативної диспетчерської Волинського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Станіслав Лінік розповідає, що нині в області працює 11 «ковідних» бригад, у Луцьку – чотири. Роботи у медиків нині дуже багато, буває, навіть на те, щоб чаю випити, не знаходять часу.
«Бригади виїжджають на виклики з приводу підвищення температури, задишки, транспортують важких хворих в інфекційний госпіталь у Боголюбах, у Волинську обласну інфекційну лікарню та інші лікувальні заклади, якщо є потреба до госпіталізації, – каже Станіслав Лінік. – Викликів зараз дуже багато, хоча варто сказати, що їх було чимало завжди. На жаль, часто люди викликають «швидку», коли в цьому немає потреби. Навіть сімейні лікарі, трапляється, викликають нас не за показаннями. Ми просимо такого не робити, адже саме тієї миті, можливо, треба їхати рятувати чиєсь життя».
«Програмне забезпечення ОДС 103 у нас запрацювало з 21 липня, – провадить Станіслав Лінік. – Спочатку були деякі недоречності, але представники фірми «МонТекС», яка нам його встановлювала, усе виправили. Програма працює так: надходить звернення до диспетчера, фіксується номер, з якого телефонують, крім тих випадків, коли він прихований. Далі записуються основні скарги, адреса. І виклик іде на бригаду. Вона вже їде, а диспетчер ще додатково опитує того, хто зателефонував, аби уточнити скарги».
Він також додав, що люди, які телефонують, дуже часто сваряться, мовляв, скоріше відправляйте бригаду, а не ставте запитання. Насправді ж цю додаткову інформацію медики отримують уже дорогою до пацієнта.
Прийом викликів завдяки новій програмі відбувається дуже швидко, приблизно за 30 секунд – хвилину вони вже потрапляють до бригади. Звісно, коли бригади всі зайняті, а нині таке трапляється доволі часто, вони можуть затриматися.
«Якщо це терміновий виклик, скажімо, ДТП, то бригада, яка вже закінчує попередній виклик, з нього знімається й вирушає туди, – пояснює Станіслав Лінік. – Одне слово, викручуємося, як можемо, аби вчасно надати людям допомогу».
Він також додав, що програма ОДС 103 значно спростила роботу диспетчерів. Раніше у них була інша програма, дані про виклики вносили у базу, крім того, все записували у паперовому варіанті, а це ж подвійна робота. Тепер же все фіксується тільки в електронному форматі. Передавати звернення телефоном немає потреби.
Хоча, на жаль, не у всіх населених пунктах є добре покриття мережею інтернет.
«Якщо диспетчер передає звернення, а бригада не підтверджує його протягом 30 секунд, тоді медикам одразу телефонують, – каже завідувач центральної оперативної диспетчерської. – Тобто з-поміж основних проблем – поганий інтернет у деяких населених пунктах і погані дороги. Та ми сподіваємося, що все це вдасться налагодити і всі наші бригади зможуть працювати ще швидше та якісніше».
Фельдшери виїзної бригади Олександр Романюк і Тарас Кузьменко, які щойно повернулися з виклику, кажуть, що нині мають усе, що потрібно для транспортування хворих. «Ковідні швидкі» обладнані усім потрібним устаткуванням, забезпечені киснем, медики мають і захисні щитки, і окуляри, і респіратори, і рукавички з бахілами, і спеціальні костюми.
«Захисні костюми вдягаємо на кожен виклик із підозрою на COVID-19, тобто коли пацієнти скаржаться на підвищену температуру, задишку. Відповідно до алгоритму опитування, диспетчер передає інформацію бригаді на смартфон, – пояснює Тарас Кузьменко. – Нам надходить звуковий сигнал, ми приймаємо повідомлення і реагуємо на виклик».
Також кожна бригада має спеціальну «ковідну» валізку з медикаментами. Її вміст – такий самий, як і в решти бригад екстреної медичної допомоги. Такі валізки укомплектован для того, аби не наражати на небезпеку пацієнтів, до яких їдуть на виклики, не пов’язані з підозрою на COVID-19.
Після транспортування хворих із підозрою або підтвердженим тестом на COVID-19 кожен автомобіль ретельно дезінфікують. Якщо людину доправляють у приймальне відділення лікарні, то машину обробляють у лікувальному закладі, далі йде відстоювання бригади до пів години.
«Якщо ми були на виклику у хворих і треба переодягнутися й обробити машину, у нас є для цього спеціальне приміщення на базі. Машина стає на відстій і ми обробляємо її самі», – пояснюють фельдшери.
Медики зізнаються, що бувають такі виклики, коли люди приховують те, що захворіли на коронавірус. І тоді працівники бригади екстреної медичної допомоги наражаються на небезпеку підхопити небезпечну недугу.
«Ми обов’язково одягаємо на виклики рукавички та маски. Тоді імовірність зараження становить усього 30%, але вона все одно є», – кажуть Олександр і Тарас.
Бувають моменти, коли працювати надзвичайно складно, не приховують медики. Та додають: попри все, намагаються працювати максимально швидко та якісно задля порятунку людських життів.
…Доки розмовляємо, на смартфон бригади надходить повідомлення: «Проблеми з диханням». Олександр і Тарас відкладають пакуночки з обідом убік і терміново збираються на виклик. Не минуло й п’яти хвилин, як вони вже обмундировані у захисні костюми й готові їхати до пацієнта. У такому ритмі, зізнаються, живуть вже не один місяць, тож звикли якісь свої потреби відкладати на другий план. Кажуть, обід почекає, бо ж на кону – чиєсь життя.
Оксана ГОЛОВІЙ
Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
