До сусідньої Білорусі від обласного центру – 180 кілометрів. З цією державою ми маємо понад 200 кілометрів кордону, не скрізь укріпленого та захищеного. Нині на території сусідньої країни ідуть масові військові навчання спільно із Росією. Вони триватимуть до кінця лютого. Ця і не тільки ситуація змушує прикордонні райони області посилити обороноздатність і підготовку, що стосується штабів територіальної оборони.
Сили територіальної оборони – окремий рід Збройних сил України, створений 1 січня 2022 року на підставі Закону «Про основи національного спротиву». До цього часу тероборона була у структурі Сухопутних військ та працювала через військові комісаріати, йдеться у сюжеті програми «На тижні» на 12 каналі 12 лютого.
«Шостий рід військ – це в нас сили територіальної оброни, і вони повинні були створені протягом двох років. Але через те, що в жовтні Росія почала перекидати ударні угруповання, то постало питання щодо прискорення формування роду військ і всіх частин», – каже командир військової частини А7028 полковник Олександр Скумбрій.
Якою ж має бути тероборона, коли на кордонах уже є ворог, і чого не вистачає штабам на місцях – обговорили в обласній раді. За круглим столом – народний депутат Ірина Констанкевич, виконавча та представницька влада області та голови райдержадміністарцій і територіальних громад, зокрема прикордонного Камінь-Каширського району.
«Зараз 4 райони і місто Луцьк – і от маємо 5 батальонів. Це – організаційне ядро», – зазначив Олександр Скумбрій.
Найближчий до кордону з Білоруссю – батальйон тероборони у селі Хотишів Камінь-Каширського району. Цей район має аж 55 кілометрів кордону з колись братнім народом. Днями тут уперше підняли державний прапор.
Цей батальйон тероброни розмістили в приміщенні одного із відділень колишнього тубдиспансеру. Силами райдержадміністрації, територіальних громад, підприємців тут уже організували перебування військової частини.
«Хлопці почали варити вже зброярню… У процесі вирішення питання охоронної сигналізації і пожежної сигналізації… Все, що у наших силах, ми стараємось і ми робимо», – повідомила голова Камінь-Каширської РДА Ольга Ващук.
Не виняток і Луцький район.
«Ми в Луцькому районі вже подивились варіант альтернативного приміщення – у місті Ківерці в приміщенні колишнього казначейства. І маємо на завокзальній приміщення 244 метри, яке ми можемо облаштувати», – розповів голова Луцької ОДА Володимир Кец.
З державного бюджету на формування територіальної оборони України у 2022 році передбачили майже 2,5 млрд грн. Але допоки ці кошти прийдуть на місця і будуть створені окремі юридичні особи на кожен батальйон, усі фінансові зобов’язання беруть на себе органи місцевого самоврядування.
«Коли прийде біда, тоді вже гроші не потрібні. На сьогодні в Ківерцівській міській раді є кошти, і ми надамо ті кошти в тих цілях, які тероборона попросить в нас», – пообіцяв голова Ківерцівської громади Олександр Ковальчук.
Аби побачити, як і де дислокуються батальйони тероброни, найближчі до обласного центру, ідемо до них особисто.
Наприклад, у приміщенні в Липлянах, де була спеціалізована школа для дітей, від січня розміщується військова частина територіальної оборона 7062, яка належить Луцьку та Луцькому району. Тут у штабі військової частини А7062 кипить робота.
Для зберігання табельної зброї в найшвидші терміни облаштовують кімнату – вже сталять металеві двері та встановлюють сигналізацію.
«Ми облаштовуємо кімнату зберігання зброї, і нам потрібно метал, потрібні звичайні матеріали і круги для зварювання», – каже командир батальйону територіальної оборони міста Луцька Олександр Адамович.
Але це далеко не повний перелік необхідного. У зв’язку з розгортанням сил противника на кордонах України, з 15 січня розпочалось пришвидшене формування батальйонів. Часу, як це передбачив закон про національний супротив терміном у два роки, ні в кого немає.
«Зараз іде швидкий час формування і зараз стиснуті терміни, і ми вже сформовані до 70-ти відсотків», – зазначив Олександр Адамович.
Тих, кого не вистачає, аби було 100 відсотків укомплектування, чимало. І це кадрові військові, хоча і цивільних професій вистачає, каже командир батальйону.
«Мені потрібні логісти, офіцери по роботі з таємними документами, і щоб бухгалтер проходив службу та мав військовий квиток», – зауважив командир батальйону.
У військовій частині майже усі – з військовою освітою. Зв’язкові, офіцери, логісти, системні адміністратори. Останні вже мають свій обсяг роботи – теж стратегічної.
«Нам виділили комп’ютери, вони всі робочі, але були в користуванні… Це упси і решта речей, які бояться ударів», – пояснює Олександр Адамович.
І якщо техніка боїться ударів, у випадку наступу військові налаштовані зустріти ворога звідусіль, якщо ж він таки наважиться перетнути наші кордони.
Попереду ще чимало роботи і завдань як для влади, народних депутатів, так і на місцях у штабах тероборони. Це навчання цивільних, комплектування, вишкіл і фактично відродження територіальної оборони Волині. Саме за ними стоїть першочергове завдання вчасно відреагувати, обороняти територію від агресії до приходу регулярних військ, зберегти державні кордони та боротись із ворогом, якщо він зазіхне на Україну.
