Між селами Ратнів і Коршів біля дороги Луцьк–Львів триває збір яблук у саду сільськогосподарського приватного підприємства «Рать».
На 5 гектарах поля тут вирощують понад десяток сортів яблук, більшість з яких вважають елітними – «Едера», «Лігол», «Амулет», «Чемпіон», «Гарант», «Червона Рута», «Ренет Симиренка», «Хоней Крісп», «Райка», «Скіфське Золото», «Гібрид 1», «Гібрид 2».
80% усіх яблунь у саду – зимові сорти, із осінніх – лише «Амулет» і «Гібрид». При хороших умовах зимові сорти яблук, зірвані із дерев, пролежать аж до весни.
Головний агроном СГПП «Рать» Микола Романюк каже, що за декілька років, коли плодоносить сад, його врожай вже має постійних поціновувачів. Люди приїжджають та купують фруктів на цілу зиму. Зробити це – дуже просто, адже фруктова крамничка – одразу поруч із садом, а це всього за декілька кілометрів від Луцька. Яблука тут є на будь-який смак: солодкі, кислі та кисло-солодкі, твердіші, м’якші, більш хрусткі.
Крім яблук, тут пропонують купити також груші і горіхи, вирощені у цьому ж саду.
Агроном додає, що сад потребує вкладення чималого ресурсу й його не можна назвати комерційним проектом. Але, каже Микола Романюк, для засновника підприємства «Рать» Віктора Шумського сад – це справа для душі і можливість виростити якісну продукцію для волинян.
«Якщо польські яблука із наших супермаркетів, до яких волиняни так звикли, кроплять багато разів і востаннє ледь не перед самим збором, то ми свої обробляємо лише до цвітіння. Таким чином ми рятуємо від шкідника саме дерево, а плоди не бачать жодної хімії», – запевняє агроном і надкушує яблуко сорту «Хоней Кріспо», яке щойно дістав із ящика. Каже, то його улюблений сорт, бо плоди дуже соковиті і смачні.
Агроном-технолог Ігор Воздіган відповідальний за роботи у саду на всіх етапах. Збір, каже, –то лише частина процесу. Обрізку ж дерев починають ще в лютому. Згодом із першими плюсовими температурами стартує обприскування дерев, влітку треба косити міжряддя тощо.
Нині ж яблука у саду рвуть 10 людей, вони поспішають зібрати урожай, поки не пішли дощі. Для людей це – сезонний підзаробіток. Більшість із тих, хто цьогоріч працює у саду, приїздить сюди на тимчасову роботу вже декілька років поспіль.
З одного гектара у саду щорічно збирають приблизно 20–30 тонн яблук. 90% врожаю реалізовують у магазині, що поруч із садом. Невелику частину продають для реалізації у магазинах та супермаркетах. Яблука, які впали та які зірвали із дерева, продають окремо та за різну ціну. Зірвані – дорожчі, адже лежатимуть довго.
«Хтось приїжджає і хоче яблука, щоб одразу їсти, хтось хоче таких, щоб цілу зиму лежали, хтось бере, щоб дітям в школу з собою давати, тому вибирає не надто великі плоди. Значно дешевше продаємо, так би мовити, другосортні яблука – дрібненькі, без хвостиків, наприклад», – розповідає Ігор Воздіган.
Продавчиня Ірина Костюк, яка працює у крамниці біля саду, каже, що зібрані із землі яблука нині продають по 10 гривень за кілограм, зірвані – по 15 гривень. Так звані другосортні – по 5 гривень за кілограм.
У крамниці кожен відвідувач може спробувати яблука, аби вибрати ті, які ідеально смакуватимуть саме йому.
«Люди є завжди. Яблука розкуповують гарно. Хтось їде по трасі Луцьк–Львів, бачить садок і зупиняється, а хтось їде конкретно сюди. Хтось купує два кілограми, а хтось — десяток чи й декілька», – каже продавчиня й додає, що той, хто купить яблука просто із саду, однозначно приїде сюди ще.
